ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ.
ВСЕ В ДІЛО
Прикро бачити купи хмизу, кучугури листя, бадилля, трави, пере плетених брудними стрічками і клаптями плівки, які нагромаджуються поблизу колективних садів і деяких садиб. Цього не повинно бути. На землі слід поводитись гідно, завжди думати про те, щоб твоя діяль ність давала затишок і людям, і птахам, і тваринам.
Необхідно працювати за безвідходною технологією, думати пронайбільш доцільне господарювання, завжди планувати використання відходів.
Гілля товщиною від кількох сантиметрів до колод із стовбурів викорчуваних дерев — обов'язкові супутники садівника.
З стовбурів і скелетних гілок можна вирізати стільці і лавки. Середні за товщиною пристосовувати для кілків під тин, підставки для стіжків сіна. Завжди в саду потрібні підпори, кілочки для підв'язування квітів, овочевих рослин та ягідників. У великій пригоді будуть також плетео ниці — секції тину різної довжини і висоти: їх можна використати для снігозатримання, приладнати для компостної купи, викласти ними тим часові доріжки між вуликами, грядками овочевих і суниць, захистити вулики від вітру. З них можна зробити настил під сіно, виготовити сонячні парники, просушити на них овочі перед зберіганням. Вреш ті-решт, з плетеного тину можна побудувати альтанки і декоративний куточок відпочинку. Адже тин завжди був на Україні невід'ємною частиною сільського побуту.
З тоненьких гілочок-лозин можна виготовити невеличкі плетениці і підкладати їх під кущами суниць, щоб не гнили ягоди. Згодяться вони для спорудження невеликих терас на схилі. Якщо поставити плетениці висотою 20—40 см, а з південного боку висадити розсаду динь, кавунів, огірків чи інших теплолюбних овочевих, то вони дадуть урожай на 10—15 днів раніше, ніж на відкритій ділянці. При цьому плетениці відіграють роль акумулятора сонячної енергії, захистять рослини від згубної дії вітрів.
З гілочок можна виготовити кошики та козубеньки — необхідні в господарстві речі.
І ще про одну «професію» гілок. Непридатні ні до чого гілки, зв'язані в снопи-фашини товщиною 10—15 см, можна покласти в дренажні канави для дренажу або в основу буртів для їх вентиляції та як теплоізоляційний матеріал. Так що не поспішайте кидати в багаття дароване вам природою добро — з гілок можна виготовити безліч оригінальних і потрібних у господарстві речей.
Але не обійтись і без вогню — цього універсального санітара. Спалюють гілки, уражені щитівкою, кліщами та іншими шкідниками і хворобами, використовуючи як паливо під час приготування розчинів рослинних препаратів і отрутохімікатів для боротьби з шкідниками і хворобами. І лише після цього вносять попіл як добриво для рослин.
На пеньках зрубаних дерев кілька років можна збирати опеньки. ІСоріння і корінці викорчуваного дерева можна використати для декору вання садиби і житла.
Лист я... В ньому енергія Сонця. Листя — це кухня рослин, де протя гом весни і літа день за днем готується пожива для червонощокого абрикоса, соковитої вишні, рум'яного яблука чи золотої груші... Листя, переважно листя дає всьому живому життя,, це воно, за образним висловом К. А. Тімірязєва, виготовляє сонячні консерви, вкладаючи енергію у все розмаїття рослинної продукції. Листя ж постачає людям і тваринам кисень.
Але й після жовто-багряного буяння осені в листі ще багато від енергії Сонця, тому й горить лист. Не паліть листя, доцільніше вико ристовуйте закладену в ньому енергію!
Зберіть із плетених щитів загорожу і в період масового листопаду, бажано в суху погоду, складайте туди листя, не трамбуючи. Його можна згодовувати кролям, використовувати як підстилку для тварин. Перед настанням постійних морозів вкрийте ним вигоночні посіви щавлю, цибулі, часнику, петрушки, а також усі багаторічк: овочі та суниці. Навесні листя — найдоступніше біопаливо для обігрівання парників.
Стане у пригоді листя і як мульчуючий матеріал — шар товщи ною 10—15 см збереже вологу на пристовбурних кругах, на ділянках розсадних овочів. Спробуйте висадити або висіяти овочеві культури в шар листя і на перший погляд не зовсім охайні грядки дадуть висо кий урожай — листя захистить їх від перегрівання, випаровування вологи, розкладаючись, перетвориться в поживні речовини.
І остання «служба» цього дива природи — після використання в різних справах, закладене в компостну купу листя стане чудовим енергетичним джерелом у вигляді органічного добрива.
Спалюйте листя лише з уражених паршею, пошкоджених попели цями чи іншими шкідниками дерев у димових купах для захисту від весняних приморозків, а попіл вносьте як фосфорно-калійне добриво.
Трава, а вірніше б у р' я н и, завжди є на городі чи в саду. Якщо вони не встигли утворити насіння, їх можна зразу ж використати як мульчу на грядках або покласти в компостну купу. Висушені зберігайте, як і листя, а навесні закладіть як біопаливо на дно парника, чим забезпечується вентиляція і черговість в постачанні енергії — спочатку згорає верхній шар листя, а потім бур'яни. Злісні бур'яни (амброзію, бузинник, вовчок, повитицю) обов'язково треба спалю вати.
Деякі бур'яни можна використовувати для боротьби з шкідниками і хворобами: гірчак — проти попелиці, паслін чорний — проти совки і білана...
Бадилля овочевих культур, якщо воно не уражене хворобами, складіть у компостну купу. Крім того, відвари картоплиння, стебел і листя помідорів можна використовувати для боротьби з шкідни ками.
Бадилля також стане в пригоді при снігозатриманні, а зібране після цього навесні — в димових купах для боротьби з приморозками. Добре подрібнене — як мульча або біопаливо.
Лушпиння цибулі і часнику — випробуваний засіб для боро тьби з багатьма хворобами і шкідниками.
Каміння та інший будівельний брухт можна використати в дренажних канавах або для спорудження кам'янистого садка.
Якщо скласти в непридатному для іншого призначення місці купу каміння, обнести її тином, то там може поселитись одуд — птах, який подасть вам неоціненну допомогу в боротьбі з таким злісним шкідником, як вовчок, тому що своїм довгим дзьобом він дістає цього ненажеру з його підземних ходів. Можливо в купі каміння поселиться ласка чи тхір, які допоможуть у боротьбі з мишами та іншими гри зунами, зроблять роботу на городі цікавою і змістовною — ці тварини зараз велика рідкість, але вони небажані, якщо поряд розводять ку рей, кролів та іншу дрібну живність, котрим вони можуть завдати шкоди.
Фекалії — доступне, високопоживне добриво, яким останнім часом з делікатних міркувань нехтують більшість садівників-город ників.
Фекалії — повне, збалансоване за всіма елементами живлення доб риво. Церед використанням їх закомпостуйте в ямі, перекладаючи пухким сухим матеріалом, (соломою, листям, тирсою, торфом, подріб неним бур'яном). Яму зверху закрийте старою плівкою, обсипте грунтом, що сприятиме підвищенню температури до 70—80 °С, при якій гинуть збудники різних хвороб і насамперед яйця В ямі фекалії тримайте один-два роки. За цей час вони набувають запаху аміаку. Вносьте їх у грунт восени під перекопування грунту.
Попіл, крім того, що це чудове фосфорно-калійне добриво, є ма теріалом багатопланового призначення. Ним можна обробити рослини для боротьби з попелицями, мідяницями, сферотекою (300 г розмішати в 5 л гарячої води, до якої додати зібраної після господарського використання 5 л мильної води); при ураженні розсади чорною ніжкою (перетяжки корінців розсади над поверхнею грунту). Знешкоджує він також грибну цвіль у парниках, поліпшує кислий грунт.
Плівка — витвір віку хімії. Утилізація її значною мірою усклад нена, проте є кілька способів раціонального використання старої плів¬ки. Насамперед її шматками можна кілька років обв'язувати молоді дерева, щоб не пошкодили гризуни, з неї можна виготовити горщики. Для зменшення водопроникності грунту плівку закладають на глиби ну 40—50 см. Напіврозкладену, її молена пристосувати для мульчування грунту.
Який з наведених шляхів утилізації відходів господарства ви вибе рете — залежить від обставин, але настійно радимо — не викидайте те, що створено природою, не засмічуйте дім, в якому живете!
akadem9.at.ua
monster
Прикро бачити купи хмизу, кучугури листя, бадилля, трави, пере плетених брудними стрічками і клаптями плівки, які нагромаджуються поблизу колективних садів і деяких садиб. Цього не повинно бути. На землі слід поводитись гідно, завжди думати про те, щоб твоя діяль ність давала затишок і людям, і птахам, і тваринам.
Необхідно працювати за безвідходною технологією, думати пронайбільш доцільне господарювання, завжди планувати використання відходів.
Гілля товщиною від кількох сантиметрів до колод із стовбурів викорчуваних дерев — обов'язкові супутники садівника.
З стовбурів і скелетних гілок можна вирізати стільці і лавки. Середні за товщиною пристосовувати для кілків під тин, підставки для стіжків сіна. Завжди в саду потрібні підпори, кілочки для підв'язування квітів, овочевих рослин та ягідників. У великій пригоді будуть також плетео ниці — секції тину різної довжини і висоти: їх можна використати для снігозатримання, приладнати для компостної купи, викласти ними тим часові доріжки між вуликами, грядками овочевих і суниць, захистити вулики від вітру. З них можна зробити настил під сіно, виготовити сонячні парники, просушити на них овочі перед зберіганням. Вреш ті-решт, з плетеного тину можна побудувати альтанки і декоративний куточок відпочинку. Адже тин завжди був на Україні невід'ємною частиною сільського побуту.
З тоненьких гілочок-лозин можна виготовити невеличкі плетениці і підкладати їх під кущами суниць, щоб не гнили ягоди. Згодяться вони для спорудження невеликих терас на схилі. Якщо поставити плетениці висотою 20—40 см, а з південного боку висадити розсаду динь, кавунів, огірків чи інших теплолюбних овочевих, то вони дадуть урожай на 10—15 днів раніше, ніж на відкритій ділянці. При цьому плетениці відіграють роль акумулятора сонячної енергії, захистять рослини від згубної дії вітрів.
З гілочок можна виготовити кошики та козубеньки — необхідні в господарстві речі.
І ще про одну «професію» гілок. Непридатні ні до чого гілки, зв'язані в снопи-фашини товщиною 10—15 см, можна покласти в дренажні канави для дренажу або в основу буртів для їх вентиляції та як теплоізоляційний матеріал. Так що не поспішайте кидати в багаття дароване вам природою добро — з гілок можна виготовити безліч оригінальних і потрібних у господарстві речей.
Але не обійтись і без вогню — цього універсального санітара. Спалюють гілки, уражені щитівкою, кліщами та іншими шкідниками і хворобами, використовуючи як паливо під час приготування розчинів рослинних препаратів і отрутохімікатів для боротьби з шкідниками і хворобами. І лише після цього вносять попіл як добриво для рослин.
На пеньках зрубаних дерев кілька років можна збирати опеньки. ІСоріння і корінці викорчуваного дерева можна використати для декору вання садиби і житла.
Лист я... В ньому енергія Сонця. Листя — це кухня рослин, де протя гом весни і літа день за днем готується пожива для червонощокого абрикоса, соковитої вишні, рум'яного яблука чи золотої груші... Листя, переважно листя дає всьому живому життя,, це воно, за образним висловом К. А. Тімірязєва, виготовляє сонячні консерви, вкладаючи енергію у все розмаїття рослинної продукції. Листя ж постачає людям і тваринам кисень.
Але й після жовто-багряного буяння осені в листі ще багато від енергії Сонця, тому й горить лист. Не паліть листя, доцільніше вико ристовуйте закладену в ньому енергію!
Зберіть із плетених щитів загорожу і в період масового листопаду, бажано в суху погоду, складайте туди листя, не трамбуючи. Його можна згодовувати кролям, використовувати як підстилку для тварин. Перед настанням постійних морозів вкрийте ним вигоночні посіви щавлю, цибулі, часнику, петрушки, а також усі багаторічк: овочі та суниці. Навесні листя — найдоступніше біопаливо для обігрівання парників.
Стане у пригоді листя і як мульчуючий матеріал — шар товщи ною 10—15 см збереже вологу на пристовбурних кругах, на ділянках розсадних овочів. Спробуйте висадити або висіяти овочеві культури в шар листя і на перший погляд не зовсім охайні грядки дадуть висо кий урожай — листя захистить їх від перегрівання, випаровування вологи, розкладаючись, перетвориться в поживні речовини.
І остання «служба» цього дива природи — після використання в різних справах, закладене в компостну купу листя стане чудовим енергетичним джерелом у вигляді органічного добрива.
Спалюйте листя лише з уражених паршею, пошкоджених попели цями чи іншими шкідниками дерев у димових купах для захисту від весняних приморозків, а попіл вносьте як фосфорно-калійне добриво.
Трава, а вірніше б у р' я н и, завжди є на городі чи в саду. Якщо вони не встигли утворити насіння, їх можна зразу ж використати як мульчу на грядках або покласти в компостну купу. Висушені зберігайте, як і листя, а навесні закладіть як біопаливо на дно парника, чим забезпечується вентиляція і черговість в постачанні енергії — спочатку згорає верхній шар листя, а потім бур'яни. Злісні бур'яни (амброзію, бузинник, вовчок, повитицю) обов'язково треба спалю вати.
Деякі бур'яни можна використовувати для боротьби з шкідниками і хворобами: гірчак — проти попелиці, паслін чорний — проти совки і білана...
Бадилля овочевих культур, якщо воно не уражене хворобами, складіть у компостну купу. Крім того, відвари картоплиння, стебел і листя помідорів можна використовувати для боротьби з шкідни ками.
Бадилля також стане в пригоді при снігозатриманні, а зібране після цього навесні — в димових купах для боротьби з приморозками. Добре подрібнене — як мульча або біопаливо.
Лушпиння цибулі і часнику — випробуваний засіб для боро тьби з багатьма хворобами і шкідниками.
Каміння та інший будівельний брухт можна використати в дренажних канавах або для спорудження кам'янистого садка.
Якщо скласти в непридатному для іншого призначення місці купу каміння, обнести її тином, то там може поселитись одуд — птах, який подасть вам неоціненну допомогу в боротьбі з таким злісним шкідником, як вовчок, тому що своїм довгим дзьобом він дістає цього ненажеру з його підземних ходів. Можливо в купі каміння поселиться ласка чи тхір, які допоможуть у боротьбі з мишами та іншими гри зунами, зроблять роботу на городі цікавою і змістовною — ці тварини зараз велика рідкість, але вони небажані, якщо поряд розводять ку рей, кролів та іншу дрібну живність, котрим вони можуть завдати шкоди.
Фекалії — доступне, високопоживне добриво, яким останнім часом з делікатних міркувань нехтують більшість садівників-город ників.
Фекалії — повне, збалансоване за всіма елементами живлення доб риво. Церед використанням їх закомпостуйте в ямі, перекладаючи пухким сухим матеріалом, (соломою, листям, тирсою, торфом, подріб неним бур'яном). Яму зверху закрийте старою плівкою, обсипте грунтом, що сприятиме підвищенню температури до 70—80 °С, при якій гинуть збудники різних хвороб і насамперед яйця В ямі фекалії тримайте один-два роки. За цей час вони набувають запаху аміаку. Вносьте їх у грунт восени під перекопування грунту.
Попіл, крім того, що це чудове фосфорно-калійне добриво, є ма теріалом багатопланового призначення. Ним можна обробити рослини для боротьби з попелицями, мідяницями, сферотекою (300 г розмішати в 5 л гарячої води, до якої додати зібраної після господарського використання 5 л мильної води); при ураженні розсади чорною ніжкою (перетяжки корінців розсади над поверхнею грунту). Знешкоджує він також грибну цвіль у парниках, поліпшує кислий грунт.
Плівка — витвір віку хімії. Утилізація її значною мірою усклад нена, проте є кілька способів раціонального використання старої плів¬ки. Насамперед її шматками можна кілька років обв'язувати молоді дерева, щоб не пошкодили гризуни, з неї можна виготовити горщики. Для зменшення водопроникності грунту плівку закладають на глиби ну 40—50 см. Напіврозкладену, її молена пристосувати для мульчування грунту.
Який з наведених шляхів утилізації відходів господарства ви вибе рете — залежить від обставин, але настійно радимо — не викидайте те, що створено природою, не засмічуйте дім, в якому живете!
akadem9.at.ua
monster