ФОРМУВАННЯ КРОНИ ТА ОБРІЗУВАННЯ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ.
Обрізуванням плодових дерев та чагарників можна прискорити їх вступ у пору плодоношення, сприяти одержанню крупних плодів і ягід з чудовим зознішнім виглядом і кращими властивостями та якіс ними показниками. Але цим не обмежується роль своєчасного і добре проведеного обрізування — ним можна прикрасити крону дерева, збіль шити її освітленість, омолодити, залишити в числі продуктивних ті, що підмерзли або сильно пошкоджені червчиком.
В областях з м'якими теплими зимами обрізування можна проводити зразу ж після опадання листя і продовжувати його до весни. В місцях з більш суворою зимою восени починайте обрізувати плодоносні дерева зимостійких сортів яблуні, в кінці зими — на початку весни — менш зимостійкі сорти, а також грушу і сливу. Навесні обрізуйте айву, абрикос, вишню і черешню, а персик —зування проводьте навесні. Закінчувати обрізування треба до набрякання бруньок.
Інструмент потрібно добре нагострити і налагодити. Треба знати основні правила техніки обрізування. Щоб запобігти відчахуванню гілок і пошкодженню стовбура, гілку спочатку підріжте знизу на відстані ЗО— 40 см від стовбура, потім відпилюйте її зверху і вже після цього від ріжте пеньок на кільце. Обрізування — делікатна справа. Зрізуючи гілки, не можна залишати пеньків і робити глибоких і широких ран, тому що при таких зрізах вони дуже погано заживають. Після обрізу вання великих гілок пилкою зрізи зачистіть гострим ножем або ста мескою. При укорочуванні тонких пагонів секатором слідкуйте за тим, щоб нижній край зрізу був на рівні основи бруньки, а верхній — на рів ні її вершини. При високому зрізі шип висохне, а рана гірше заро статиме, при низькому — бруньку можна пошкодити і вона засох не. Вкорочувати гілочки треба над бруньками із зовнішнього боку крони. МіСця зрізу обов'язково замажте олійною фарбою, приготовленою на натуральній оліфі — кращими в сурик, сажа, вохра; не бажані зелена фарба і свинцеві білила, які можуть викликати опіки деревини. Але найкраще приготувати садовий вар.
Рецепт перший: смола-живиця 830 г, просіяний деревний попіл —80, спирт — 80, баранячий жир — ЗО г. Смолу, вар і жир розтопити і до бавити в суміш попіл, регулярно помішуючи. Після охолодження влити спирт. Рецепт другий: смола — 800 г, сало свиняче — 400 г, віск бджо линий — 400 г. В розплавлену смолу додати віск, сало, ретельно пере мішати. Можна також приготувати вар з синтетичних матеріалів — петролатуму і парафіну.
Обрізуванням плодових дерев та чагарників можна прискорити їх вступ у пору плодоношення, сприяти одержанню крупних плодів і ягід з чудовим зознішнім виглядом і кращими властивостями та якіс ними показниками. Але цим не обмежується роль своєчасного і добре проведеного обрізування — ним можна прикрасити крону дерева, збіль шити її освітленість, омолодити, залишити в числі продуктивних ті, що підмерзли або сильно пошкоджені червчиком.
В областях з м'якими теплими зимами обрізування можна проводити зразу ж після опадання листя і продовжувати його до весни. В місцях з більш суворою зимою восени починайте обрізувати плодоносні дерева зимостійких сортів яблуні, в кінці зими — на початку весни — менш зимостійкі сорти, а також грушу і сливу. Навесні обрізуйте айву, абрикос, вишню і черешню, а персик —зування проводьте навесні. Закінчувати обрізування треба до набрякання бруньок.
Інструмент потрібно добре нагострити і налагодити. Треба знати основні правила техніки обрізування. Щоб запобігти відчахуванню гілок і пошкодженню стовбура, гілку спочатку підріжте знизу на відстані ЗО— 40 см від стовбура, потім відпилюйте її зверху і вже після цього від ріжте пеньок на кільце. Обрізування — делікатна справа. Зрізуючи гілки, не можна залишати пеньків і робити глибоких і широких ран, тому що при таких зрізах вони дуже погано заживають. Після обрізу вання великих гілок пилкою зрізи зачистіть гострим ножем або ста мескою. При укорочуванні тонких пагонів секатором слідкуйте за тим, щоб нижній край зрізу був на рівні основи бруньки, а верхній — на рів ні її вершини. При високому зрізі шип висохне, а рана гірше заро статиме, при низькому — бруньку можна пошкодити і вона засох не. Вкорочувати гілочки треба над бруньками із зовнішнього боку крони. МіСця зрізу обов'язково замажте олійною фарбою, приготовленою на натуральній оліфі — кращими в сурик, сажа, вохра; не бажані зелена фарба і свинцеві білила, які можуть викликати опіки деревини. Але найкраще приготувати садовий вар.
Рецепт перший: смола-живиця 830 г, просіяний деревний попіл —80, спирт — 80, баранячий жир — ЗО г. Смолу, вар і жир розтопити і до бавити в суміш попіл, регулярно помішуючи. Після охолодження влити спирт. Рецепт другий: смола — 800 г, сало свиняче — 400 г, віск бджо линий — 400 г. В розплавлену смолу додати віск, сало, ретельно пере мішати. Можна також приготувати вар з синтетичних матеріалів — петролатуму і парафіну.
Розріджено-ярусна крона набула найбільшого поширення. При її формуванні створюється міцна крона, скелетні гілки розміщують ярусно, що сприяв довговічності, сильному росту і високій врожайності дерев. 8а цим типом крони формують сильно- та середньорослі дерева яблуні, груші, черешні, вишні, сливи та абрикоса.
Однорічний саджанець без гілок вкорочуйте на висоті 80 см від землі. Після розпускання бруньок листя обірвіть знизу до висоти 40 см. У дворічних саджанців відберіть 2—4 пагони для закладання першого ярусу скелетних гілок (мал. 2). Якщо кути розходження між пагонами становлять 90°, залиште три, інші виріжте на кільце. При наявності великої кількості пагонів у зоні формування крони частину їх послабте обрізуванням до 10 см і вже на 3—4-й рік після садіння виріжте на кільце. Вибрані для скелетних гілок пагони укоротіть на третину або чверть їх довжини залежно від сорту.
За несприятливих умов на дворічних саджанцях, висаджених з кроною, часто утворюються лише розетки листя. Такі дерева на другий рік після садіння обрізувати не слід. При виростанні на кінцях скелетних гілок лише тонких слабких гілочок обріжте на добре розвинуту бруньку Дворічної деревини. Якщо ж у дворічних саджанців виростають пагони Довжиною 40—60 см, у них виріжте недозрілу деревину, а центральний провідник зріжте так, щоб він був гілок. Невеликі бокові гілочки на центральному провіднику і скелетних гілках не вкорочуйте (мал. 3).
На третій рік на центральному провіднику закладайте гілки другого ярусу на відстані 70—100 см від першого, а також гілки другого порядку на скелетних гілках першого ярусу. Першу гілку другого порядку зали шайте на відстані 50—60 см від стовбура, другу — на відстані 45 — 50 см від першої. У другому ярусі залиште тільки дві гілки з кутом від ходження 45°. Гілки, довші ЗО см, що виросли між першим і другим ярусом, укорочуйте наполовину для формування плодової деревини на скелетних гілках першого ярусу.
При формуванні крони значну частину гілок, пагони-конкуренти скелетних гілок і центрального провідника, а також вовчки, що виросли на внутрішньому боці скелетних гілок, виріжте на кільце. Якщо конку рент росте краще від провідника, слід вирізати останній.
Щоб не загущувалась крона, на скелетних гілках вирізуйте пагони, що ростуть всередину крони, а на центральному провіднику ті, що відходять під гострим кутом. Обростаючу деревину розміщуйте на скелетних гілках і центральному провіднику через 15—20 см так, щоб вони не конкурували з скелетними гілками. Для переведення сильно рослого пагона в плодову обростаючу гілочку його укоротіть до 40 см, а пагони такої довжини можна не вкорочувати. Сорти з сильним гілку ванням вкорочуйте менше, з слабким — більше. Крону більшості дерев вдається створити за 4—5 років. Якщо на стовбурі дерева закладено 5— 7 великих скелетних гілок крони, а на них по 1—2 скелетні гілки другого порядку, можна вважати, що крона дерева сформована. Якщо в цей час центральний провідник не відхиляється вбік і продовжує рости, а дерево досягло висоти 4 м, провідник зрізуйте на бокову гілку 2 — 3-річного віку, яка росте під кутом більше 45°.
Плодоносні дерева яблуні і груші до початку плодоношення обрізуйте лише для формування і забезпечення доброго росту центрального про відника і скелетних гілок. Усі гілки, що не впливають на їх розвиток, не слід чіпати, або лише відхилити. Створюйте розкриту крону, тому що стиснута погано освітлюється, довше росте, затримується початок плодо ношення. З початком плодоношення формування крони закінчується. Після цього закладайте нові напівскелетні та обростаючі гілки, слід куючи, щоб крона не загущувалась і рівномірно освітлювалась. У Скоро плідних сортів стримуйте швидке й надмірне нарощування врожаю, бо воно виснажує молоді дерева. У сортів, що пізно вступають у пору плодоношення, напівскелетні гілки не вкорочують, їх краще відхилити.
З вступом дерев у повне плодоношення ростові процеси слабшають, тому характер обрізування повинен різко змінитись. Високі врожаї призводять до здрібнення плодів і періодичності плодоношення. Щоб цього не сталось, у рік закладання великої кількості плодових бруньок і можливого високого врожаю, одночасно з проріджуванням вкорочуйте більшість однорічних приростів на половину або третину їх довжини (мал. 4). Вирізуйте частину розгалужень на старих плодових утвореннях, що зменшить кількість плодових бруньок і призведе до помірного зав'я зування плодів. У неврожайний рік укорочуйте однорічні прирости, проріджуйте крону, вирізаючи на кільце пошкоджені, гілки без приросту та ті, що загущують крону. Для послаблення росту сильнорослі гілки переводьте на бокові.
Мал. 5. Обрізування дворічного саджан ця вишні після садіння.
Омолоджування дерев. У дерев, що вступили в повне плодоношення, посту пово послаблюються ростові процеси, по
чинають відмирати дрібні гілки. Лише проріджування та вкорочування гілок яблуні і груші в цей час не посилюють приріст і не сприяють збільшенню роз міру плодів. Виникає необхідність вести омолоджувальне обрізування. Робити йо го краще після врожайного року, коли плодових бруньок закладено мало. Об різуйте на молоду деревину з приростом до 40 см — здебільшого це 2—4-річні гілки. Зрізуйте їх над плодовою гілкою або кільчаткою (найкоротшою плодовою гілочкою з незначними кільцеподібними напливами). Омолоджувальне обрізуван ня поєднуйте з проріджуванням плодо вих утворень.
У сортів, що плодоносять на кільчат ках, виріжте половину з них, а у сортів з сильним гілкуванням, крім того, на третину укоротіть складні плодові гі лочки.
При кваліфікованому омолоджуваль ному обрізуванні на другий-третій рік приріст досягне 50 см. В на ступні роки омолоджені дерева обріжте таким же чином, як і молоді плодоносні.
Занедбані дерева, що не дають приросту, суховершинять та рідко плодоносять, потрібно омолодити на 5 — 10-річну деревину. Зріз робіть на річному прирості довжиною ЗО—50 см, але так, щоб його діаметр був не більше 3 см. Обрізуйте на плодуху (багаторічну плодову гілочку), яку вкоротіть до нижніх 1—2 бруньок. Наступного року проведіть форму вання — виділіть центральний провідник скелетних гілок і підпоряд куйте їм напівскелетні та обростаючі гілки.
Вишня плодоносить переважно на букетних гілочках з плодовими боковими бруньками. Крону створюйте з 5—8 скелетних гілок, розмі щених розріджено-ярусно на відстані між групами та поодинокими гіл ками ЗО—40 см (мал. 5). Правила формування крони для вишні майже такі самі, як і для яблуні, а висоту дерев бажано обмежувати 3—3,5 м. У зв'язку з високою пагоновідновною здатністю крону вишні прорід жуйте, вирізаючи на кільце 1—2 великі гілки, залишаючи дрібні і лише зрідка вдавайтесь до їх укорочування. Великі рани у вишні погано за ростають, а тому великі гілки занедбаних дерев вирізати не бажано. Старі дерева омолоджуйте зрізуванням верхівок скелетних гілок з при ростом останніх років над боковою або букетною гілкою чи жировим пагоном.
Черешня в молодому віці утворює пірамідальну крону з чітким ярусним розміщенням гілок. Починаючи створювати крону, штамб зяться, проріджуйте крону, а у сортів з слабким гілкуванням укоротіть сильні прирости, щоб посилити розгалуження гілок. Пізніше вирізуйте пошкоджені гілки та обмежуйте висоту крони. Товсті гілки також не вирізайте, щоб не робити великих ран і не послаблювати дерева.
Сливу формуйте з 4—5 скелетних гілок, розміщуючи попарно або розріджено. Висоту дерева обмежуйте до 3,5—4 м і обов'язково розкри вайте крону. При обрізуванні вкорочуйте гілки для супідрядності, а при річному прирості 60 см і більше — щоб не утворилась висока і малорозгалужена крона. Напівскелетні гілки відхиляйте горизонтально. На початку плодоношення, коли приріст пагонів перевищує 40 см, мож на злегка прорідити крону, вирізуючи уражені хворобами і поламані гілки. Плодоносні дерева обрізуйте так, щоб не допустити послаблення росту. Після того, як прирости стають слабкими, здорові дерева спочатку злегка омолодіть на найближчу бокову гілку, а в наступні роки проводьте омолоджувальне обрізування.
Персик кожного року сильно загущується, а тому його потрібно регулярно обрізувати. Формуйте його крону за типом поліпшеної чаші. Для цього, починаючи з висоти 40—50 см від поверхні грунту, зали шайте 3—4 добре розвинуті гілки, розміщені рівномірно навколо стовбура на відстані 15—20 см. Інші гілки вирізайте на кільце, а над верхньою зріжте центральний провідник. Потім їх обрізуйте на зовнішню бруньку так, щоб довжина нижньої гілки була 25—ЗО см, середніх — 20 і верхньої 10 см.
На другий рік видаляйте вертикальні гілки і ті, що ростуть в середину крони. На скелетних гілках залишайте по 1 — 2 гілки другого порядку на відстані ЗО—40 см від стовбура і між собою. Вони повинні бути на 25— ЗО см коротшими від скелетної.
У кроні плодоносних дерев видаляйте слабкі, уражені хворобами, сухі і ті, що ростуть вертикально і в середину крони при умові, що вони не потрібні для плодоношення або заміни. Для плодоношення залишайте змішані гілки з квітками і ростовими бруньками.
Персик краще обрізувати під час появи рожевих бутонів.
Фермовий сад
Ми розповіли про створення і підтримання обрізуванням так званих «природних» форм плодових дерев. Вони високорослі і займають відносно велику площу присадибної чи садово-городньої ділянки. Під цими висо
кими деревами вже неможливо вирощувати овочі або суниці — тінь не дає можливості в достатній мірі розвиватись цим рослинам. На обмеже ній площі ділянки можна розмістити незначну кількість високих дерев з широкими кронами.
А як би хотілось кожному з нас мати якнайбільше сортів, скажімо яблуні, з різною формою і кольором плодів, а між ними ще і грядочку суниць чи якихось овочів, а то й групу квітів.
Цю мрію можна здійснити, якщо серйозно зайнятись формовим садів ництвом — створенням дерев з штучними декоративними формами крони. Справа ця складна і потребує ретельного вивчення, підготовки ділянки, спеціальних підщеп. Для цього використовують карликові (парадизки) і напівкарликові (дусени) підщепи для яблуні, айву А і С — для груші. Формувати штучну кроку можна у персика, абрикоса, вишні та інших порід.
Для створення формового саду необхідна також шпалера або інші Добре сформовані дерева можна розміщувати вподовж доріжок, біля будівель, альтанок, на газоні, ними можна розділити город. Завдяки витонченим, добре продуманим формам вони прикрасять садок не лише у період цвітіння та достигання плодів. Навіть безлисті гілки декоративні й узимку на фоні сліпучо-білого снігу.
Налічується більше сімдесяти штучних крон чудернацьких форм і найдивовижніших назв.
Кордони
У перекладі з французької слово кордон означає шнур або розтягнуте розтащування військ. Цим військовим терміном у садівництві називають фермовий сад, коли дерева розміщують в лінію вертикально, гори зонтально або з нахилом. Прості кордони створюють з одного централь ного провідника. В них відсутні скелетні гілки, а плодоносні пагони розташовані безпосередньо на центральному провіднику.
Формують кордони з однорічних саджанців. Щоб створити вертикаль ний кордон (мал. 6), у перший рік їх зріжте на висоті 40—45 см від рівня грунту. Взимку другого року обріжте всі пагони, залишивши 3—4 найміцніших, зрізавши їх на 2—3 бруньки, а на пагоні подовження залиште невеликий шип (2,5 — 3 см), до якого в майбутньому буде прив'язаний наступний пагін — подовження.
В наступні роки пагін подовження стовбура зріжте на третину, а всі бічні влітку прищипніть (вперше, коли вони відростуть до 15—20 см, в наступні — до 5 — 7 см), щоб ослабити їх і перетворити на плодоносні гілочки. Розташовані близько бруньки зрізуйте (осліплюйте). Таким чи ном, дерева вертикального кордону кожного року збільшуються на 40— 50 см. Для його формування потрібно 5—6 років.
Навкісний кордон формуйте з однорічних саджанців, висаджених
під кутом 45° або вертикально, згинаючи їх на висоті ЗО—35 см. Форму вальне обрізування таке саме, як і для вертикального кордону.
Хвилястий кордон створюйте, згинаючи провідний пагін у період росту, підв'язуючи його до кілочків різної висоти.
Горизонтальний кордон особливо бажано формувати на невеличких ділянках по їх краях. Дерева з такою формою крони займають мало місця, не створюють великої тіні, а тому вони добре поєднуються з суницями, овочевими культурами і квітами. Формуйте їх на опорі з одного ряду дроту, натягнутого на кілках заввишки 50—60 см. При створенні одноплєчого кордону рослини висаджуйте через 2,5—3 м, двоплечого — через 5—6 м.Щоб створити коліно, стовбур саджанця необхідно зігнути під ку том 90° і надати йому положення, паралельне до поверхні грунту. Для цього саджанець у рік садіння підв'яжіть у 3—4 місцях до міцного кілка, зігніть і прив'яжіть до шпалерного дроту. Радіус вигину ке повинен перевищувати 10—12 см. Якщо саджанець став дерев'янистим і протягом літа ріс на постійному місці, взимку його зріжте на 10—12 см нижче дроту. Після відростання пагонів довжиною 25—30 см 1—2 най краще розвинутих зігніть і підв'яжіть до дроту, а інші прищипніть або зріжте. Наступного року пагони подовження вкоротіть і підв'яжіть до дроту. Приріст кожного року становить ЗО—35 см.
Двоплечий горизонтальний кордон (мал. 7) формуйте аналогічно одно плечому, але з двох однорічних пагонів, які розведіть у протилежні боки.
Пальмета
Це плоскі форми крони, у яких скелетні гілки розміщені в одній площині. Є багато різновидностей пальмет залежно від кута відходження гілок від стовбура, їх кількості та конфігурації. Із різних видів пальмет на присадибній ділянці найбільш перспективна вільна пальмета. В ній скелетні гілки першого ярусу розміщуйте уздовж ряду, відхиляйте під кутом 45—60°, а наступних ярусів — на 5—10° більше з метою послаб лення росту гілок. Відстань між ярусами залежить від сили росту дерева та підщепи і коливається від 70 до 100 см. На скелетних гілках формуйте незеликі напівскелетні гілочки довжиною до 1 м на відстані 15— 25 см. При формуванні пальмети сильнорослі прирости, що утворюються на стовбурі і не будуть скелетними гілками, відхиляйте вниз, прив'язуйте до штамба або шпалери з метою послаблення їх росту. В зоні ярусу залишайте лише короткі, з помірним ростом гілочки, які будуть послаб лювати ріст скелетних. Після формування останнього ярусу центральний провідник вкорочуйте на бокову гілку на відстані 60—70 см від верх нього ярусу. Висота пальметних дерев не повинна перевищувати 3 м, а ширина 1,5—2 м.
Хоча пальмети теж належать до декоративних, орнаментальних садових форм, вони мають значні переваги при сучасному інтенсив ному садівництві. Площинна форма їх крони створює оптимальні умови для високопродуктивної роботи всього листя. Формування її сприяє ранньому вступу в пору плодоношення та підвищенню врожаю. При формуванні пальметної крони слід дотримуватися таких принципів: не вкорочувати однорічні кінцеві гілочки; в структурі крони дерева формувати мінімальну кількість порядків скелетних гілок, а обростаючі повинні зайняти основний об'єм крони; для регулювання рівноваги вегетативної маси дерева протягом усього життя скелетним гілкам усіх ярусів надавати визначений кут відхилення від стовбура; силу росту скелетних і обростаючих гілок регулювати не обрізуванням, а відхилен ням їх у більш вертикальне чи горизонтальне положення; застосовувати поступове проріджування крони з нарощуванням кількості плодоносних гілочок; не видаляти центральний провідник або провідники скелетних гілок; центральному провідникові та скелетним гілкам забезпечувати щорічний приріст пагонів.
Двогілкова ІІ-подібка Пальмета — найпростіша. Вона являє собою перехідну форму від двогілкового (двоплечого) вертикального кордону, але в неї вдвічі довші плодоносні гілочки. Формуйте її подібно до кордону — однорічні саджанці зрізайте на висоті 35—40 см, два молоді
Пальмета Вер'є створюється подібно до попередньої форми, але з більшою кількістю ярусів. Для сформування цієї крони необхідно 5— 6 років.
Об'ємні формн крони
Створюють їх рівномірним розміщенням гілок навколо центрального стовбура. Найбільше поширені такі форми: веретено; пірамідальні форми (ярусна піраміда, перевернута піраміда, колона або стовп, крилата піраміда); ваза або чаша. Формувати об'ємні крони дуже складно і довго, але цікаво. Для цього треба мати хист, наполегливість і тер піння.
Однорічний саджанець без гілок вкорочуйте на висоті 80 см від землі. Після розпускання бруньок листя обірвіть знизу до висоти 40 см. У дворічних саджанців відберіть 2—4 пагони для закладання першого ярусу скелетних гілок (мал. 2). Якщо кути розходження між пагонами становлять 90°, залиште три, інші виріжте на кільце. При наявності великої кількості пагонів у зоні формування крони частину їх послабте обрізуванням до 10 см і вже на 3—4-й рік після садіння виріжте на кільце. Вибрані для скелетних гілок пагони укоротіть на третину або чверть їх довжини залежно від сорту.
За несприятливих умов на дворічних саджанцях, висаджених з кроною, часто утворюються лише розетки листя. Такі дерева на другий рік після садіння обрізувати не слід. При виростанні на кінцях скелетних гілок лише тонких слабких гілочок обріжте на добре розвинуту бруньку Дворічної деревини. Якщо ж у дворічних саджанців виростають пагони Довжиною 40—60 см, у них виріжте недозрілу деревину, а центральний провідник зріжте так, щоб він був гілок. Невеликі бокові гілочки на центральному провіднику і скелетних гілках не вкорочуйте (мал. 3).
На третій рік на центральному провіднику закладайте гілки другого ярусу на відстані 70—100 см від першого, а також гілки другого порядку на скелетних гілках першого ярусу. Першу гілку другого порядку зали шайте на відстані 50—60 см від стовбура, другу — на відстані 45 — 50 см від першої. У другому ярусі залиште тільки дві гілки з кутом від ходження 45°. Гілки, довші ЗО см, що виросли між першим і другим ярусом, укорочуйте наполовину для формування плодової деревини на скелетних гілках першого ярусу.При формуванні крони значну частину гілок, пагони-конкуренти скелетних гілок і центрального провідника, а також вовчки, що виросли на внутрішньому боці скелетних гілок, виріжте на кільце. Якщо конку рент росте краще від провідника, слід вирізати останній.
Щоб не загущувалась крона, на скелетних гілках вирізуйте пагони, що ростуть всередину крони, а на центральному провіднику ті, що відходять під гострим кутом. Обростаючу деревину розміщуйте на скелетних гілках і центральному провіднику через 15—20 см так, щоб вони не конкурували з скелетними гілками. Для переведення сильно рослого пагона в плодову обростаючу гілочку його укоротіть до 40 см, а пагони такої довжини можна не вкорочувати. Сорти з сильним гілку ванням вкорочуйте менше, з слабким — більше. Крону більшості дерев вдається створити за 4—5 років. Якщо на стовбурі дерева закладено 5— 7 великих скелетних гілок крони, а на них по 1—2 скелетні гілки другого порядку, можна вважати, що крона дерева сформована. Якщо в цей час центральний провідник не відхиляється вбік і продовжує рости, а дерево досягло висоти 4 м, провідник зрізуйте на бокову гілку 2 — 3-річного віку, яка росте під кутом більше 45°.
Плодоносні дерева яблуні і груші до початку плодоношення обрізуйте лише для формування і забезпечення доброго росту центрального про відника і скелетних гілок. Усі гілки, що не впливають на їх розвиток, не слід чіпати, або лише відхилити. Створюйте розкриту крону, тому що стиснута погано освітлюється, довше росте, затримується початок плодо ношення. З початком плодоношення формування крони закінчується. Після цього закладайте нові напівскелетні та обростаючі гілки, слід куючи, щоб крона не загущувалась і рівномірно освітлювалась. У Скоро плідних сортів стримуйте швидке й надмірне нарощування врожаю, бо воно виснажує молоді дерева. У сортів, що пізно вступають у пору плодоношення, напівскелетні гілки не вкорочують, їх краще відхилити.
З вступом дерев у повне плодоношення ростові процеси слабшають, тому характер обрізування повинен різко змінитись. Високі врожаї призводять до здрібнення плодів і періодичності плодоношення. Щоб цього не сталось, у рік закладання великої кількості плодових бруньок і можливого високого врожаю, одночасно з проріджуванням вкорочуйте більшість однорічних приростів на половину або третину їх довжини (мал. 4). Вирізуйте частину розгалужень на старих плодових утвореннях, що зменшить кількість плодових бруньок і призведе до помірного зав'я зування плодів. У неврожайний рік укорочуйте однорічні прирости, проріджуйте крону, вирізаючи на кільце пошкоджені, гілки без приросту та ті, що загущують крону. Для послаблення росту сильнорослі гілки переводьте на бокові.
Мал. 5. Обрізування дворічного саджан ця вишні після садіння.
Омолоджування дерев. У дерев, що вступили в повне плодоношення, посту пово послаблюються ростові процеси, по
чинають відмирати дрібні гілки. Лише проріджування та вкорочування гілок яблуні і груші в цей час не посилюють приріст і не сприяють збільшенню роз міру плодів. Виникає необхідність вести омолоджувальне обрізування. Робити йо го краще після врожайного року, коли плодових бруньок закладено мало. Об різуйте на молоду деревину з приростом до 40 см — здебільшого це 2—4-річні гілки. Зрізуйте їх над плодовою гілкою або кільчаткою (найкоротшою плодовою гілочкою з незначними кільцеподібними напливами). Омолоджувальне обрізуван ня поєднуйте з проріджуванням плодо вих утворень.
У сортів, що плодоносять на кільчат ках, виріжте половину з них, а у сортів з сильним гілкуванням, крім того, на третину укоротіть складні плодові гі лочки.
При кваліфікованому омолоджуваль ному обрізуванні на другий-третій рік приріст досягне 50 см. В на ступні роки омолоджені дерева обріжте таким же чином, як і молоді плодоносні.
Занедбані дерева, що не дають приросту, суховершинять та рідко плодоносять, потрібно омолодити на 5 — 10-річну деревину. Зріз робіть на річному прирості довжиною ЗО—50 см, але так, щоб його діаметр був не більше 3 см. Обрізуйте на плодуху (багаторічну плодову гілочку), яку вкоротіть до нижніх 1—2 бруньок. Наступного року проведіть форму вання — виділіть центральний провідник скелетних гілок і підпоряд куйте їм напівскелетні та обростаючі гілки.
Вишня плодоносить переважно на букетних гілочках з плодовими боковими бруньками. Крону створюйте з 5—8 скелетних гілок, розмі щених розріджено-ярусно на відстані між групами та поодинокими гіл ками ЗО—40 см (мал. 5). Правила формування крони для вишні майже такі самі, як і для яблуні, а висоту дерев бажано обмежувати 3—3,5 м. У зв'язку з високою пагоновідновною здатністю крону вишні прорід жуйте, вирізаючи на кільце 1—2 великі гілки, залишаючи дрібні і лише зрідка вдавайтесь до їх укорочування. Великі рани у вишні погано за ростають, а тому великі гілки занедбаних дерев вирізати не бажано. Старі дерева омолоджуйте зрізуванням верхівок скелетних гілок з при ростом останніх років над боковою або букетною гілкою чи жировим пагоном.
Черешня в молодому віці утворює пірамідальну крону з чітким ярусним розміщенням гілок. Починаючи створювати крону, штамб зяться, проріджуйте крону, а у сортів з слабким гілкуванням укоротіть сильні прирости, щоб посилити розгалуження гілок. Пізніше вирізуйте пошкоджені гілки та обмежуйте висоту крони. Товсті гілки також не вирізайте, щоб не робити великих ран і не послаблювати дерева.
Сливу формуйте з 4—5 скелетних гілок, розміщуючи попарно або розріджено. Висоту дерева обмежуйте до 3,5—4 м і обов'язково розкри вайте крону. При обрізуванні вкорочуйте гілки для супідрядності, а при річному прирості 60 см і більше — щоб не утворилась висока і малорозгалужена крона. Напівскелетні гілки відхиляйте горизонтально. На початку плодоношення, коли приріст пагонів перевищує 40 см, мож на злегка прорідити крону, вирізуючи уражені хворобами і поламані гілки. Плодоносні дерева обрізуйте так, щоб не допустити послаблення росту. Після того, як прирости стають слабкими, здорові дерева спочатку злегка омолодіть на найближчу бокову гілку, а в наступні роки проводьте омолоджувальне обрізування.
Персик кожного року сильно загущується, а тому його потрібно регулярно обрізувати. Формуйте його крону за типом поліпшеної чаші. Для цього, починаючи з висоти 40—50 см від поверхні грунту, зали шайте 3—4 добре розвинуті гілки, розміщені рівномірно навколо стовбура на відстані 15—20 см. Інші гілки вирізайте на кільце, а над верхньою зріжте центральний провідник. Потім їх обрізуйте на зовнішню бруньку так, щоб довжина нижньої гілки була 25—ЗО см, середніх — 20 і верхньої 10 см.
На другий рік видаляйте вертикальні гілки і ті, що ростуть в середину крони. На скелетних гілках залишайте по 1 — 2 гілки другого порядку на відстані ЗО—40 см від стовбура і між собою. Вони повинні бути на 25— ЗО см коротшими від скелетної.
У кроні плодоносних дерев видаляйте слабкі, уражені хворобами, сухі і ті, що ростуть вертикально і в середину крони при умові, що вони не потрібні для плодоношення або заміни. Для плодоношення залишайте змішані гілки з квітками і ростовими бруньками.
Персик краще обрізувати під час появи рожевих бутонів.
Фермовий сад
Ми розповіли про створення і підтримання обрізуванням так званих «природних» форм плодових дерев. Вони високорослі і займають відносно велику площу присадибної чи садово-городньої ділянки. Під цими висо
кими деревами вже неможливо вирощувати овочі або суниці — тінь не дає можливості в достатній мірі розвиватись цим рослинам. На обмеже ній площі ділянки можна розмістити незначну кількість високих дерев з широкими кронами.
А як би хотілось кожному з нас мати якнайбільше сортів, скажімо яблуні, з різною формою і кольором плодів, а між ними ще і грядочку суниць чи якихось овочів, а то й групу квітів.
Цю мрію можна здійснити, якщо серйозно зайнятись формовим садів ництвом — створенням дерев з штучними декоративними формами крони. Справа ця складна і потребує ретельного вивчення, підготовки ділянки, спеціальних підщеп. Для цього використовують карликові (парадизки) і напівкарликові (дусени) підщепи для яблуні, айву А і С — для груші. Формувати штучну кроку можна у персика, абрикоса, вишні та інших порід.
Для створення формового саду необхідна також шпалера або інші Добре сформовані дерева можна розміщувати вподовж доріжок, біля будівель, альтанок, на газоні, ними можна розділити город. Завдяки витонченим, добре продуманим формам вони прикрасять садок не лише у період цвітіння та достигання плодів. Навіть безлисті гілки декоративні й узимку на фоні сліпучо-білого снігу.
Налічується більше сімдесяти штучних крон чудернацьких форм і найдивовижніших назв.
Кордони
У перекладі з французької слово кордон означає шнур або розтягнуте розтащування військ. Цим військовим терміном у садівництві називають фермовий сад, коли дерева розміщують в лінію вертикально, гори зонтально або з нахилом. Прості кордони створюють з одного централь ного провідника. В них відсутні скелетні гілки, а плодоносні пагони розташовані безпосередньо на центральному провіднику.
Формують кордони з однорічних саджанців. Щоб створити вертикаль ний кордон (мал. 6), у перший рік їх зріжте на висоті 40—45 см від рівня грунту. Взимку другого року обріжте всі пагони, залишивши 3—4 найміцніших, зрізавши їх на 2—3 бруньки, а на пагоні подовження залиште невеликий шип (2,5 — 3 см), до якого в майбутньому буде прив'язаний наступний пагін — подовження.
В наступні роки пагін подовження стовбура зріжте на третину, а всі бічні влітку прищипніть (вперше, коли вони відростуть до 15—20 см, в наступні — до 5 — 7 см), щоб ослабити їх і перетворити на плодоносні гілочки. Розташовані близько бруньки зрізуйте (осліплюйте). Таким чи ном, дерева вертикального кордону кожного року збільшуються на 40— 50 см. Для його формування потрібно 5—6 років.
Навкісний кордон формуйте з однорічних саджанців, висаджених
під кутом 45° або вертикально, згинаючи їх на висоті ЗО—35 см. Форму вальне обрізування таке саме, як і для вертикального кордону.
Хвилястий кордон створюйте, згинаючи провідний пагін у період росту, підв'язуючи його до кілочків різної висоти.
Горизонтальний кордон особливо бажано формувати на невеличких ділянках по їх краях. Дерева з такою формою крони займають мало місця, не створюють великої тіні, а тому вони добре поєднуються з суницями, овочевими культурами і квітами. Формуйте їх на опорі з одного ряду дроту, натягнутого на кілках заввишки 50—60 см. При створенні одноплєчого кордону рослини висаджуйте через 2,5—3 м, двоплечого — через 5—6 м.Щоб створити коліно, стовбур саджанця необхідно зігнути під ку том 90° і надати йому положення, паралельне до поверхні грунту. Для цього саджанець у рік садіння підв'яжіть у 3—4 місцях до міцного кілка, зігніть і прив'яжіть до шпалерного дроту. Радіус вигину ке повинен перевищувати 10—12 см. Якщо саджанець став дерев'янистим і протягом літа ріс на постійному місці, взимку його зріжте на 10—12 см нижче дроту. Після відростання пагонів довжиною 25—30 см 1—2 най краще розвинутих зігніть і підв'яжіть до дроту, а інші прищипніть або зріжте. Наступного року пагони подовження вкоротіть і підв'яжіть до дроту. Приріст кожного року становить ЗО—35 см.
Двоплечий горизонтальний кордон (мал. 7) формуйте аналогічно одно плечому, але з двох однорічних пагонів, які розведіть у протилежні боки.
Пальмета
Це плоскі форми крони, у яких скелетні гілки розміщені в одній площині. Є багато різновидностей пальмет залежно від кута відходження гілок від стовбура, їх кількості та конфігурації. Із різних видів пальмет на присадибній ділянці найбільш перспективна вільна пальмета. В ній скелетні гілки першого ярусу розміщуйте уздовж ряду, відхиляйте під кутом 45—60°, а наступних ярусів — на 5—10° більше з метою послаб лення росту гілок. Відстань між ярусами залежить від сили росту дерева та підщепи і коливається від 70 до 100 см. На скелетних гілках формуйте незеликі напівскелетні гілочки довжиною до 1 м на відстані 15— 25 см. При формуванні пальмети сильнорослі прирости, що утворюються на стовбурі і не будуть скелетними гілками, відхиляйте вниз, прив'язуйте до штамба або шпалери з метою послаблення їх росту. В зоні ярусу залишайте лише короткі, з помірним ростом гілочки, які будуть послаб лювати ріст скелетних. Після формування останнього ярусу центральний провідник вкорочуйте на бокову гілку на відстані 60—70 см від верх нього ярусу. Висота пальметних дерев не повинна перевищувати 3 м, а ширина 1,5—2 м.
Хоча пальмети теж належать до декоративних, орнаментальних садових форм, вони мають значні переваги при сучасному інтенсив ному садівництві. Площинна форма їх крони створює оптимальні умови для високопродуктивної роботи всього листя. Формування її сприяє ранньому вступу в пору плодоношення та підвищенню врожаю. При формуванні пальметної крони слід дотримуватися таких принципів: не вкорочувати однорічні кінцеві гілочки; в структурі крони дерева формувати мінімальну кількість порядків скелетних гілок, а обростаючі повинні зайняти основний об'єм крони; для регулювання рівноваги вегетативної маси дерева протягом усього життя скелетним гілкам усіх ярусів надавати визначений кут відхилення від стовбура; силу росту скелетних і обростаючих гілок регулювати не обрізуванням, а відхилен ням їх у більш вертикальне чи горизонтальне положення; застосовувати поступове проріджування крони з нарощуванням кількості плодоносних гілочок; не видаляти центральний провідник або провідники скелетних гілок; центральному провідникові та скелетним гілкам забезпечувати щорічний приріст пагонів.
Двогілкова ІІ-подібка Пальмета — найпростіша. Вона являє собою перехідну форму від двогілкового (двоплечого) вертикального кордону, але в неї вдвічі довші плодоносні гілочки. Формуйте її подібно до кордону — однорічні саджанці зрізайте на висоті 35—40 см, два молоді
Пальмета Вер'є створюється подібно до попередньої форми, але з більшою кількістю ярусів. Для сформування цієї крони необхідно 5— 6 років.
Об'ємні формн крони
Створюють їх рівномірним розміщенням гілок навколо центрального стовбура. Найбільше поширені такі форми: веретено; пірамідальні форми (ярусна піраміда, перевернута піраміда, колона або стовп, крилата піраміда); ваза або чаша. Формувати об'ємні крони дуже складно і довго, але цікаво. Для цього треба мати хист, наполегливість і тер піння.
Вазу або чашу починайте формувати із зрізування однорічних сад жанців, які добре прижилися на постійному місці, на висоті 25—ЗО см. Мета такого обрізування — стимулювання утворення 5—6 міцних паго нів. Після цього їх укріпіть, а потім прив'яжіть з внутрішнього боку обруча. Але одержати шість повноцінних пагонів за короткий строк не завжди вдається, тому в перший рік залиште три міцних пагони, які навесні наступного року зріжте на дві бруньки. З трьох пагонів утвориться шість скелетних гілок (мал. 9).
Ми навели основні принципи створення різних форм плодових дерев. У спеціальній літературі можна знайти необхідну вам форму крони. Але можна й самому створити якусь форму, що найбільше відповідає можливостям вашої садової ділянки, залежно від наявних сортів або підщеп, врешті-решт вашій фантазії.
Таганрозький «човник»
Про те, що створити нову форму плодових дерев під силу любителю, підтверджує досвід садівників міста Таганрога, які створили досить вдалий спосіб садіння і формування плодових дерев, який набував великого поширення під назвою таганрозький (російський) «човник».
Саджанці яблуні і груші слаборослих сортів, на яких основна маса плодів утворюється на кільчатках або щеплені на карликові підщепи, розміщують похило в двох зближених рядах в шаховому або гніздовому порядку. Таким чином створюється не одна вертикальна площина, а дві похилі з відкритою серединою, що сприяє поліпшенню умов освітлення, живлення та зрошення. Так формувати можна також вишню, персик, сли ву й аличу. Не слід таким способом формувати черешню, абрикос, горіх, а також високорослі дерева інших порід.
Застерігаємо, що перш ніж зважитись на створення формових дерев, у тому числі й таганрозького «човника», продумайте, чи є у вас для цього достатні умови — добре освітлена ділянка, саджанці на карлико вих підщепах, вільний час, чи достатньо ви обізнані у цій справі.
Ділянку під «човник» глибоко перекопайте, внесіть органічні добри ва і ретельно вирівняйте. Рядки розміщуйте з півночі на південь, обов'яз ково так, щоб на них не падала тінь від високих дерев чи будівель.
Блоки (по два ряди) розміщуйте через 3,2—4 м, а в ряду спурові сорти — через 1,2 —1,5 м, звичайні сорти яблунь, щеплені на слаборослих підщепах,— через 2, слаборослі і середньорослі сорти яблуні, груші, вишні, сливи, персика, щеплені на сіянцевих підщепах,— через 3 м.
За 2—3 місяці до закладання саду (в липні — серпні) зробіть так званий траншейний перевал грунту. Для цього від середини майбутньої траншеї по півметра в обидва боки поставте кілочки, з'єднайте їх шнуром,
в результаті чого утвориться стрічка метрової ширини. її розділіть на квадрати, на кож ний з яких висипте 10—15 кг перегною, торфу або компосту, 1 кг нітроамофоски або зміша них у співвідношенні 1 : 1 : 1 за поживною речовиною азотних, фосфорних і калійних добрив. Для цього на 10 кг суміші мож на взяти, наприклад, близько 5 кг суперфосфату, 3 — сечови ни і 2 кг сульфату калію.
Перекопуючи, грунт з пер шого квадрата викидайте впе ред праворуч (перший шар) і ліворуч. Утворюється квадрат на яма глибиною 45—50 см, на дно якої висипте 500—600 г
суперфосфату і змішайте його з землею. При викопуванні другого і наступних квадратів грунт складайте у попередню яму. Так зробіть на обох блоках. Під впливом дощу або поливів грунт ущільниться. Потім розбийте грядки, намітьте місця розташування дерев, доріжок і висадіть суниці.
У жовтні перед висадженням коріння однорічних, добре розвинутих саджанців плодових на 5—6 годин замочіть у слабкому розчині марган цевокислого калію і висадіть у ями глибиною 30 — 40 см. Садити краще вдвох — один тримає саджанець, інший засипає грунт. Місце щеплення повинно бути на 5 — 6 см нижче верхнього краю ями. Випуклий вигин спрямуйте в бік міжряддя, що надасть саджанцю природного нахилу назовні. Нахил перевірте по шнуру, щоб він був однаковий у всіх дерев. Підсипаючи і втоптуючи грунт, саджанець струшуйте і піднімайте вверх з таким розрахунком, щоб місце щеплення стало на рівні грунту. Після садіння рясно полийте грунт, замульчуйте компостом, перегноем або торфом, саджанці обв'яжіть на зиму, щоб не пошкодили гризуни.
Формувати «човник» починайте навесні зрізуванням саджанців на висоті 45 — 50 см і створенням штамба висотою ЗО—35 см з 8—10 добре розвинутими бруньками над ним. Зріз робіть на 2—3 см вище бруньки, спрямованої у бік міжряддя.
Грунт вирівняйте і раз у три роки замульчуйте тирсою, створюючи вподовж рядків дерев стрічку шириною 1,2—1,5 м з товщиною шару тирси до 20 см. Для компостування тирси на 10 м2 площі внесіть 500 г нітроамофоски або суміші мінеральних добрив.
Між блоками можна висадити суниці або овочеві рослини, зробити доріжки. Восени тирсу між деревами згребіть, зробіть борозенки, в які внесіть нітроамофоску або суміш мінеральних добрив з розрахунку 500— 600 г на 10 м2. Добрива змішайте з грунтом. Можна також додавати перегній, торф, компост.
Для створення шпалери в кінці рядів закопайте стовпи з невеликим нахилом у бік міжряддя (мал. 10), натягніть 3—4 ряди дроту.
akadem9.at.ua
monster
Ми навели основні принципи створення різних форм плодових дерев. У спеціальній літературі можна знайти необхідну вам форму крони. Але можна й самому створити якусь форму, що найбільше відповідає можливостям вашої садової ділянки, залежно від наявних сортів або підщеп, врешті-решт вашій фантазії.
Таганрозький «човник»
Про те, що створити нову форму плодових дерев під силу любителю, підтверджує досвід садівників міста Таганрога, які створили досить вдалий спосіб садіння і формування плодових дерев, який набував великого поширення під назвою таганрозький (російський) «човник».
Саджанці яблуні і груші слаборослих сортів, на яких основна маса плодів утворюється на кільчатках або щеплені на карликові підщепи, розміщують похило в двох зближених рядах в шаховому або гніздовому порядку. Таким чином створюється не одна вертикальна площина, а дві похилі з відкритою серединою, що сприяє поліпшенню умов освітлення, живлення та зрошення. Так формувати можна також вишню, персик, сли ву й аличу. Не слід таким способом формувати черешню, абрикос, горіх, а також високорослі дерева інших порід.
Застерігаємо, що перш ніж зважитись на створення формових дерев, у тому числі й таганрозького «човника», продумайте, чи є у вас для цього достатні умови — добре освітлена ділянка, саджанці на карлико вих підщепах, вільний час, чи достатньо ви обізнані у цій справі.
Ділянку під «човник» глибоко перекопайте, внесіть органічні добри ва і ретельно вирівняйте. Рядки розміщуйте з півночі на південь, обов'яз ково так, щоб на них не падала тінь від високих дерев чи будівель.
Блоки (по два ряди) розміщуйте через 3,2—4 м, а в ряду спурові сорти — через 1,2 —1,5 м, звичайні сорти яблунь, щеплені на слаборослих підщепах,— через 2, слаборослі і середньорослі сорти яблуні, груші, вишні, сливи, персика, щеплені на сіянцевих підщепах,— через 3 м.
За 2—3 місяці до закладання саду (в липні — серпні) зробіть так званий траншейний перевал грунту. Для цього від середини майбутньої траншеї по півметра в обидва боки поставте кілочки, з'єднайте їх шнуром,
в результаті чого утвориться стрічка метрової ширини. її розділіть на квадрати, на кож ний з яких висипте 10—15 кг перегною, торфу або компосту, 1 кг нітроамофоски або зміша них у співвідношенні 1 : 1 : 1 за поживною речовиною азотних, фосфорних і калійних добрив. Для цього на 10 кг суміші мож на взяти, наприклад, близько 5 кг суперфосфату, 3 — сечови ни і 2 кг сульфату калію.
Перекопуючи, грунт з пер шого квадрата викидайте впе ред праворуч (перший шар) і ліворуч. Утворюється квадрат на яма глибиною 45—50 см, на дно якої висипте 500—600 г
суперфосфату і змішайте його з землею. При викопуванні другого і наступних квадратів грунт складайте у попередню яму. Так зробіть на обох блоках. Під впливом дощу або поливів грунт ущільниться. Потім розбийте грядки, намітьте місця розташування дерев, доріжок і висадіть суниці.
У жовтні перед висадженням коріння однорічних, добре розвинутих саджанців плодових на 5—6 годин замочіть у слабкому розчині марган цевокислого калію і висадіть у ями глибиною 30 — 40 см. Садити краще вдвох — один тримає саджанець, інший засипає грунт. Місце щеплення повинно бути на 5 — 6 см нижче верхнього краю ями. Випуклий вигин спрямуйте в бік міжряддя, що надасть саджанцю природного нахилу назовні. Нахил перевірте по шнуру, щоб він був однаковий у всіх дерев. Підсипаючи і втоптуючи грунт, саджанець струшуйте і піднімайте вверх з таким розрахунком, щоб місце щеплення стало на рівні грунту. Після садіння рясно полийте грунт, замульчуйте компостом, перегноем або торфом, саджанці обв'яжіть на зиму, щоб не пошкодили гризуни.
Формувати «човник» починайте навесні зрізуванням саджанців на висоті 45 — 50 см і створенням штамба висотою ЗО—35 см з 8—10 добре розвинутими бруньками над ним. Зріз робіть на 2—3 см вище бруньки, спрямованої у бік міжряддя.
Грунт вирівняйте і раз у три роки замульчуйте тирсою, створюючи вподовж рядків дерев стрічку шириною 1,2—1,5 м з товщиною шару тирси до 20 см. Для компостування тирси на 10 м2 площі внесіть 500 г нітроамофоски або суміші мінеральних добрив.
Між блоками можна висадити суниці або овочеві рослини, зробити доріжки. Восени тирсу між деревами згребіть, зробіть борозенки, в які внесіть нітроамофоску або суміш мінеральних добрив з розрахунку 500— 600 г на 10 м2. Добрива змішайте з грунтом. Можна також додавати перегній, торф, компост.
Для створення шпалери в кінці рядів закопайте стовпи з невеликим нахилом у бік міжряддя (мал. 10), натягніть 3—4 ряди дроту.
akadem9.at.ua
monster