ДОБРИВА.
«Добре грунт угноїш — урожай потроїш» — стверджує українське народне прислів'я. Про постачання рослин поживними речовинами треба турбуватись постійно. Збирати, готувати і використовувати потрібно насамперед місцеві добрива (компости, гній, пташиний послід, торф тощо). При цьому слад раціонально використовувати відходи.
Органічні добрива. Компост — найдоступніше добриво, яке можна приготувати з відходів господарства. Для цього придатні листя, тирса, кора дерев, гнила солома, бур'яни, бадилля, сажа, фекалії, сміття, кухонні покидьки тощо. Закладати компостну купу слід у затіненому, непридатному для вирощування рослин місці під парканом, біля буді вель, можна з північного боку ділянки. Майданчик ретельно вирівняйте, обсипте валиком землі висотою 25—ЗО см, щоб під купу не затіка ла вода.
Ширина купи внизу 1,5 — 2 м, зверху 1,2 —1,5, висота 1,2 —1,5 м. Вниз покладіть бур'ян, бадилля, солому та інший вологоємкий мате ріал. На нього в міру нагромадження складайте різні покидьки. З боків і зверху бажано покласти стару плівку, щити з хмизу — це захистить купу від пересихання чи розгрібання курми. Через тиждень-два купу зволожте, краще гноївкою, бовтанкою з пташиного посліду, розчином азотних добрив (100—150 г на відро води), а якщо їх немає — водою. Один-два рази на рік купу ретельно перемішайте так, щоб зовнішні шари потрапили всередину.
Листкова земля — це також компост, основним компонентом якого є листя. Готують йогб так само, як і компост, з обов'язковим зволоженням переліченими вище добривами.
Тирсу як органічне добриво можна використовувати лише після компостування з рослинними рештками, дворовим сміттям, сажею і фека ліями. Складену в купу тирсу зволожте гноївкою або розчином добрив — на 10 л води по 200 г сечовини і суперфосфату і 50 г хлористого калію. На три відра тирси додайте відро розчину. Внесення свіжої тирси може призвести до зниження врожаю внаслідок споживання азоту мікробами для її розкладання.
Сидерати — спеціально висіяні, переважно бобові рослини (лю пин, горох, лядвенець, вика, серадела, чина, конюшина, фацелія), зелену масу яких приорюють чи прикопують у грунт. При розкладанні вони поліпщують фізичні властивості грунту, збагачують його поживни ми речовинами, за дією прирівнюються до гною. Фацелія, конюшина, ріпак — добрі медоноси. В умовах обмеженої площі любительського саду і городу сидеральні культури вирощуйте в попередніх, повтор них та ущільнених посівах. Восени висійте озиму вику, люпин, ріпак, а навесні, за два тижні до висаджування розсадних або посіву ква солі, гарбузів та інших пізніх культур, зелену масу прикопайте. Після закінчення вегетації огірків, ранньостиглої капусти та інших культур можна висіяти горох, ріпак, яру вику, а пізніше й овес, які встигнуть сформувати добру масу. її вистачить не лише для того, щоб прикопати на місці, а й після подрібнення внести на іншій площі саду чи городу. Якщо є достатній запас води для поливу або ж хороше природне зволо ження, сидерати можна сіяти в широких міжряддях просапних культур. Після їх збирання сидерати залиште на певний час для приросту зеленої маси, яку потім прикопайте.
Мул (сапропель) з рік, озер, ставків та інших прісних во дойм — чудове повне органічне добриво. Вносити його слід восени перед перекопуванням грунту.
Перо і пух птиці, не використане для інших цілей, є чудовим добривом, але тільки після компостування. їх також можна вико ристати в парниках і теплицях як біопаливо і лише після цього внести в грунт як добриво.
Гній — найбільш поширене органічне добриво. Використовувати свіжим його не бажано — краще потримати в купі, щоб солома та інші рослинні рештки напіврозклались (стали буро-коричневого кольору і легко ламались). На важких за механічним складом грунтах його внесіть по ЗО—35 кг на 10 м2, на легких — 40—60. Якщо гною до статньо, його норму можна збільшити в 2—3 рази. Свинячий гній обов'язково треба компостувати не менше року.
Перегній — гній, що добре розклався після одно- чи дворічного компостування. Найкращий перегній — сипець. Його слід вносити на самперед у теплиці і парники, при вирощуванні овочів і квітів у кімнатах, для підживлення суниць, багаторічних овочевих і квіткових рослин.
Пташиний послід — одне з найпоширеніших на присадиб них ділянках, добре збалансоване, концентроване добриво. Користува тись ним треба дуже обережно. Щодо цього добрива не підходить принцип «кашу маслом не зіпсуєш». Якщо внести його багато, можна звести нанівець усю роботу з рослинами, «попалити» їх. Краще при готуйте бовтанку — на третину об'єму посуду покладіть послід, налийте води і періодично ретельно перемішуйте. Через 3—4 доби масу розбавте в 3—4 рази водою і підживлюйте рослини, вносячи в міжряддя з роз рахунку 8—9 кг на 10 м2. Після чого обов'язково полийте із шланга, щоб змити рештки добрива з рослин. Можна компостувати пташиний послід разом з листям, але краще сушити і зберігати для піджив лення. Викидати на ділянку зразу з курника разом з пір'ям та іншим сміттям не бажано — краще компостувати.
Торф — випробуване, дуже поширене добриво в районах, де є бо лота і великі заплави рік. Готувати його потрібно заздалегідь, ком постуючи з фекаліями, гноєм, поливаючи гноївкою та бовтанкою з пташиного посліду. Для зменшення кислотності на 100 кг торфу до дайте 2—3 кг вапна або 3—4 кг попелу. Для підвищення поживності в торф підмішайте до 2 % від його маси фосфоритного борошна або інші фосфорні добрива і таку ж кількість калійних. Після такої підго товки торф можна вносити під перекопування грунту восени, для підживлення і мульчування.
Мінеральні добрива. У вік хімізації треба вміти користуватись цим ефективним засобом підвищення продуктивності рослин. Видатний радянський агрохімік Д. М. Прянишников вважав, що нестачу знань не можна замінити надлишком добрив. Для' городників і садівників мінеральні добрива повинні служити лише підмогою, добавкою до місцевих добрив і в разі крайньої потреби — для підживлення рослин.
akadem9.at.ua
monster
Органічні добрива. Компост — найдоступніше добриво, яке можна приготувати з відходів господарства. Для цього придатні листя, тирса, кора дерев, гнила солома, бур'яни, бадилля, сажа, фекалії, сміття, кухонні покидьки тощо. Закладати компостну купу слід у затіненому, непридатному для вирощування рослин місці під парканом, біля буді вель, можна з північного боку ділянки. Майданчик ретельно вирівняйте, обсипте валиком землі висотою 25—ЗО см, щоб під купу не затіка ла вода.
Ширина купи внизу 1,5 — 2 м, зверху 1,2 —1,5, висота 1,2 —1,5 м. Вниз покладіть бур'ян, бадилля, солому та інший вологоємкий мате ріал. На нього в міру нагромадження складайте різні покидьки. З боків і зверху бажано покласти стару плівку, щити з хмизу — це захистить купу від пересихання чи розгрібання курми. Через тиждень-два купу зволожте, краще гноївкою, бовтанкою з пташиного посліду, розчином азотних добрив (100—150 г на відро води), а якщо їх немає — водою. Один-два рази на рік купу ретельно перемішайте так, щоб зовнішні шари потрапили всередину.
Листкова земля — це також компост, основним компонентом якого є листя. Готують йогб так само, як і компост, з обов'язковим зволоженням переліченими вище добривами.
Тирсу як органічне добриво можна використовувати лише після компостування з рослинними рештками, дворовим сміттям, сажею і фека ліями. Складену в купу тирсу зволожте гноївкою або розчином добрив — на 10 л води по 200 г сечовини і суперфосфату і 50 г хлористого калію. На три відра тирси додайте відро розчину. Внесення свіжої тирси може призвести до зниження врожаю внаслідок споживання азоту мікробами для її розкладання.
Сидерати — спеціально висіяні, переважно бобові рослини (лю пин, горох, лядвенець, вика, серадела, чина, конюшина, фацелія), зелену масу яких приорюють чи прикопують у грунт. При розкладанні вони поліпщують фізичні властивості грунту, збагачують його поживни ми речовинами, за дією прирівнюються до гною. Фацелія, конюшина, ріпак — добрі медоноси. В умовах обмеженої площі любительського саду і городу сидеральні культури вирощуйте в попередніх, повтор них та ущільнених посівах. Восени висійте озиму вику, люпин, ріпак, а навесні, за два тижні до висаджування розсадних або посіву ква солі, гарбузів та інших пізніх культур, зелену масу прикопайте. Після закінчення вегетації огірків, ранньостиглої капусти та інших культур можна висіяти горох, ріпак, яру вику, а пізніше й овес, які встигнуть сформувати добру масу. її вистачить не лише для того, щоб прикопати на місці, а й після подрібнення внести на іншій площі саду чи городу. Якщо є достатній запас води для поливу або ж хороше природне зволо ження, сидерати можна сіяти в широких міжряддях просапних культур. Після їх збирання сидерати залиште на певний час для приросту зеленої маси, яку потім прикопайте.
Мул (сапропель) з рік, озер, ставків та інших прісних во дойм — чудове повне органічне добриво. Вносити його слід восени перед перекопуванням грунту.
Перо і пух птиці, не використане для інших цілей, є чудовим добривом, але тільки після компостування. їх також можна вико ристати в парниках і теплицях як біопаливо і лише після цього внести в грунт як добриво.
Гній — найбільш поширене органічне добриво. Використовувати свіжим його не бажано — краще потримати в купі, щоб солома та інші рослинні рештки напіврозклались (стали буро-коричневого кольору і легко ламались). На важких за механічним складом грунтах його внесіть по ЗО—35 кг на 10 м2, на легких — 40—60. Якщо гною до статньо, його норму можна збільшити в 2—3 рази. Свинячий гній обов'язково треба компостувати не менше року.
Перегній — гній, що добре розклався після одно- чи дворічного компостування. Найкращий перегній — сипець. Його слід вносити на самперед у теплиці і парники, при вирощуванні овочів і квітів у кімнатах, для підживлення суниць, багаторічних овочевих і квіткових рослин.
Пташиний послід — одне з найпоширеніших на присадиб них ділянках, добре збалансоване, концентроване добриво. Користува тись ним треба дуже обережно. Щодо цього добрива не підходить принцип «кашу маслом не зіпсуєш». Якщо внести його багато, можна звести нанівець усю роботу з рослинами, «попалити» їх. Краще при готуйте бовтанку — на третину об'єму посуду покладіть послід, налийте води і періодично ретельно перемішуйте. Через 3—4 доби масу розбавте в 3—4 рази водою і підживлюйте рослини, вносячи в міжряддя з роз рахунку 8—9 кг на 10 м2. Після чого обов'язково полийте із шланга, щоб змити рештки добрива з рослин. Можна компостувати пташиний послід разом з листям, але краще сушити і зберігати для піджив лення. Викидати на ділянку зразу з курника разом з пір'ям та іншим сміттям не бажано — краще компостувати.
Торф — випробуване, дуже поширене добриво в районах, де є бо лота і великі заплави рік. Готувати його потрібно заздалегідь, ком постуючи з фекаліями, гноєм, поливаючи гноївкою та бовтанкою з пташиного посліду. Для зменшення кислотності на 100 кг торфу до дайте 2—3 кг вапна або 3—4 кг попелу. Для підвищення поживності в торф підмішайте до 2 % від його маси фосфоритного борошна або інші фосфорні добрива і таку ж кількість калійних. Після такої підго товки торф можна вносити під перекопування грунту восени, для підживлення і мульчування.
Мінеральні добрива. У вік хімізації треба вміти користуватись цим ефективним засобом підвищення продуктивності рослин. Видатний радянський агрохімік Д. М. Прянишников вважав, що нестачу знань не можна замінити надлишком добрив. Для' городників і садівників мінеральні добрива повинні служити лише підмогою, добавкою до місцевих добрив і в разі крайньої потреби — для підживлення рослин.
akadem9.at.ua
monster